-
1 haunt
1. n1) часто відвідуване, улюблене місце2) діал. місце, яке відвідують привиди3) часте відвідування якогось місця4) сховище, пристановище; притулок, захисток5) кубло7) діал. звичка2. v2) з'являтися; мешкати (про привиди)3) ходити назирці; не відходити ні на крок; переслідувати4) тривожити; не давати спокою (про думки тощо)* * *I [hxːnt] n1) часто відвідуване, улюблене місце; притулокa haunt of fashion — улюблене місце відпочинку, фешенебельний курорт, модний ресторан; icт. часте відвідування ( якого-небудь місця)
2) місце годівлі або лігвище тварин, птахів3) кубло4) дiaл. місце, яке відвідується привидами; привид5) дiaл. звичка, звичайII [hxːnt] v1) часто відвідувати ( яке-небудь місце), часто бувати (де-небудь, у кого-небудь)2) з'являтися, являтися (про привид, примару)3) ходити по п'ятах ( за ким-небудь), не відходити ні на крок ( від кого-небудь), переслідувати; переслідувати, тривожити; терзати, не давати спокою ( про думки) -
2 haunt
[hɔːnt] 1. v1) ча́сто відві́дувати ( якесь місце)2) з'явля́тися ( про привиди)3) переслі́дувати (про думку, страх)2. n1) улю́блене мі́сце, яке́ ча́сто відві́дують2) кубло́3) схо́вище, пристано́вище
См. также в других словарях:
виганяти — I виган яти я/ю, я/єш і виго/нити, ню, ниш, недок., ви/гнати, ви/жену, ви/женеш, док. 1) перех. Примушувати кого небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти. || Гнати кудись, до чогось, в якесь… … Український тлумачний словник
палькувати — Палькувати: бити кілки, палі [III] визначувати якесь місце, забиваючи палі (кілля) [X] відмежовувати при помочі вбитих пальків, кілків (Ів.Фр.) [II] відмежувати шмат землі дрючками [16] кілками позначувати [V] позначати якесь місце, забиваючи… … Толковый украинский словарь
куди — присл. 1) пит. У яке місце?, У якому напрямку? || Уживається в питально окличних реченнях, коли намагаються затримати, спинити когось, щось де небудь. || у сполуч. з част. не. Указує на те, що дія, рух, виражені відповідним дієсловом, спрямовані… … Український тлумачний словник
стояти — стою/, стої/ш, недок. 1) Бути на ногах у вертикальному положенні, не рухаючись з місця (про людину і тварину). || з ким, розм. Розмовляти, проводити час. || Бути у вертикальному положенні (про предмети). || Бути поставленим, міститися на якій… … Український тлумачний словник
сходити — I сх одити і рідше зіхо/дити, джу, диш, недок., зійти/, зійду/, зі/йдеш, док. 1) Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди небудь. || З являтися, підніматися над обрієм (про небесні світила). || Проростаючи, виходити на поверхню … Український тлумачний словник
вивозити — I в ивозити ожу, озиш, док., перех. 1) Возячи, видалити все звідкись за кілька чи багато разів. 2) розм. Забруднити одяг, працюючи, пораючись і т. ін. II вив озити о/жу, о/зиш, недок.; наказ. сп. виво/зь; ви/везти, зу, зеш; мин. ч. ви/віз, везла … Український тлумачний словник
держатися — держу/ся, де/ржи/шся, недок. 1) Схопившись, учепившись за кого , що небудь, зберігати якесь положення; триматися. || перен. Прагнути зберегти що небудь для себе, утримати за собою. || Притуливши руку до кого , чого небудь або поклавши руку на… … Український тлумачний словник
забігати — I заб ігати аю, аєш, док. Почати бігати (у 1 3 знач.). II забіг ати а/ю, а/єш, недок., забі/гти, іжу/, іжи/ш; мин. ч. забі/г, ла, ло; док. 1) Біжучи, потрапляти куди небудь (у якесь приміщення, на якесь місце і т. ін.). || Заходити на короткий… … Український тлумачний словник
зриватися — а/юся, а/єшся, недок., зірва/тися, зірву/ся, зі/рве/шся, док. 1) Переставати триматися на чому небудь; відокремлюватися від чого небудь (про щось зачеплене, прикріплене або те, що висить, і т. ін.). || Відокремлюючись від гілки, падати додолу… … Український тлумачний словник
триматися — а/юся, а/єшся, недок. 1) за кого – що, кого, чого. Схопившись, учепившись за кого , що небудь, зберігати якесь положення; держатися. || Притуливши руку до чогось або взявшись за щось рукою, залишати її в цьому положенні. || перен. Спиратися в… … Український тлумачний словник
виносити — I в иносити див. виношувати. II вин осити о/шу, о/сиш; наказ. сп. вино/сь; недок., ви/нести, су, сеш; мин. ч. ви/ніс, несла, несло; док., перех. 1) Несучи, забирати кого , що небудь звідкись. || Несучи, доставляти куди небудь, в якесь місце або… … Український тлумачний словник